Відповіді на контрольні запитання до лабораторної роботи № 9

 Відповіді на контрольні запитання до лабораторної роботи № 9

1. Переваги системи  Google Scholar:

• намагається охопити матеріали з усіх регіонів світу та з усіх галузей знань. При аналізі враховується прізвище та ініціали вченого українською, російською та англійською мовами;
• дозволяє виконувати розширений пошук, включаючи рецензовані статті, дисертації, книги, анотації, статті академічних видань, сайтів вищих навчальних закладів та освітніх організацій;
• здійснює пошук за прізвищем автора, за назвою статті, за назвою ВНЗ або організації, які є у вільному доступі в інтернет середовищі;
• визначає частоту цитування знайдених за запитом публікацій, обчислює індекс Гірша по публікаціям автор.

2. Автори мають можливість створити свій профіль на таких ресурсах Google Scholar та міжнародному реєстрі вчених ORCID.

3. Розробником системи «Бібліометрика науки в Україні» є Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського та відділ бібліометрії і наукометрії служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Вона призначена для для формування в суспільстві цілісного уявлення про стан та динаміку процесів, що мають місце в науковому середовищі України. На основі глибокого бібліометричного аналізу публікацій сервіс проводить багатокритеріальне регулярне дискретне рейтингування суб'єктів наукового простору України. Бібліометрика української науки є національним сегментом проекту Ranking of Google Scholar Profiles.

4. Індекс цитування – широко  прийнятий у науковому світі показник «значимості» праць конкретного  вченого, а саме:

– індекс характеризує ступінь актуальності й важливості проведених  досліджень для тих областей знань, у яких працюють конкретні вчені або  наукові колективи;

– високий індекс цитування деякою мірою служить офіційним  визнанням конкретного вченого науковим співтовариством і підтвердженням  його пріоритету;

– наявність у науково-освітній організації вчених, що мають високий  індекс цитування, говорить про високу ефективність і результативність  діяльності організації в цілому.

Індекс Хірша h-індекс, або індекс Хірша – наукометричний показник,  запропонований у 2005 році американським фізиком Хорхе Хіршем з  університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Індекс Хірша є кількісною  характеристикою продуктивності вченого, заснованої на кількості його  публікацій і кількості цитувань цих публікацій. Індекс обчислюється на основі  розподілу цитувань робіт даного дослідника. Хірш пише: «Вчений має індекс h,  якщо h з його Np статей цитуються як мінімум h раз кожна, в той час як решта  (Np – h) статей цитуються не більше, ніж h раз кожна».

Індекс цитування наукових статей – реферативна база тих наукових  публікацій, що індексує посилання, вказані в пристатейних списках цих  публікацій і що надає кількісні показники цих посилань (такі як сумарний об’єм  цитування, індекс Хірша h-індекс та ін.).

Кумулятивний індекс цитування – загальна кількість посилань на усі  роботи автора за весь час його діяльності. Індексом активно працюючого  ученого за кордоном вважається більше 100 посилань на роботи за останні 7  років. 

5.Функції наукових комунікацій:

Ø презинтаційна- представлення науковому співтовариству результатів наукового дослідження;

Ø експертизна- проведення експертної оцінки якості дослідження і його результатів;

Ø кваліфікаційна- присвоєння авторові або авторам дослідження відповідної кваліфікації;

Ø ведення в науку- введення в науку проведеного дослідження і його результатів дослідження.

6. До наукометричних методів належать: наукометрія, бібліометрія, інформетрія.

7. Можна підвищити видимість інформації про вченого для Інтернет аудиторії за допомогою: 

Усіх соціальних мереж: канал чи група в вайбері, телеграмі; публікації на власні сторінці фейсбук чи створення нової сторінки, яка б спеціалізувалась на обраній темі; свого блогу, ютуб каналу. Для того щоб ще більше популяризувати, можна вкладати кошти для реклами. Тоді ці публікації буде бачити ще більше людей.

8. На формування бренду впливають:

Ø доступність інформації про вченого і академічну або наукову організацію, до якої він належить;

Ø наукометричні індекси;

Ø використання глобальних ідентифікаторів для підвищення точності при розрахунку показників;

Ø наявність публікацій в журналах з високим імпакт-фактором;

Ø наявність публікацій в ресурсах, для яких забезпечено видимість у світовому інформаційному просторі;

Ø залучення до світової системи комунікацій;

Ø рівень компетентності.

Ø9.Дослідницька етика- це таке етика, що ґрунтується на доброчесності плагіату.

Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

10. Дослідницька доброчесність сьогодні є політичним пріоритетом

Європейської Комісії. Комісія визначає шість ключових цінностей:

дослідника:

• Чесність

• Довіра

• Справедливість

• Повага

• Відповідальність

• Сміливість

 11. Цифровий ідентифікатор об’єкта широко застосовуються для ідентифікації наукової, професійної інформації. Це можуть бути журнальні статті, результати досліджень, набори даних і офіційні публікації.